Штучний інтелект і «Еревон» (1872)
Про роботів із людським інтелектом вперше написав Семюель Батлер у 1872 році у романі «Еревон» — сатирі на вікторіанське суспільство. Роман засновано на його статті «Дарвін серед машин» (1863), де він розглядає машини, здатні до самовідтворення, які в майбутньому можуть замінити собою людей.
Пізніше механічна людина Тік-Ток, здатна думати, говорити й рухатись, яку потрібно заводити ключем, з'явилась у 1904 в «Озмі з Країни Оз» Л. Ф. Баума. А майже 40 років потому Айзек Азімов сформулював три закони робототехніки в оповіданні «Хоровод» (1942).
Кредитні картки та «Погляд назад» (1887)
Дія роману Едварда Белламі «Погляд назад» відбувається у 2000-му, коли герой прокинувся, заснувши у 1887-му на якихось 113 років. Світ перетворився на соціалістичну утопію, а за допомогою кредитної картки можна сплачувати за покупки, зокрема в інших країнах, та переказувати гроші з одного рахунку на інший. Так само як сьогодні.
Відеодзвінки та «Метрополіс» (1927)
У німому художньому фільмі «Метрополіс» Фріц Ланг показав відеофон — аналоговий телефон із великим екраном, вмонтованим у стіну. Щоб знайти потрібну частоту й зателефонувати за допомогою відеозв'язку, герой фільму, старший бригадир Грот, використовує чотири різні циферблати.
У «Космічній одіссеї 2001 року» (1968) номер абонента можна було вводити вже на клавіатурі, а в «Назад у майбутнє 2» (1989) навіть бачити на екрані його сімейний статус і захоплення.
Антидепресанти і «Прекрасний новий світ» (1932)
У 1932 році Олдос Хакслі розповів світу про сому — таблетки, що змінюють настрій та допомагають розв’язувати психологічні проблеми. За 20 років вчені вперше виявили зв'язок між депресією та функціями мозку й розпочали розробку антидепресантів.
До речі, «Прекрасний новий світ» можна не лише почитати, а й подивитись у двох різних екранізаціях: фільмі 1980 року та мінісеріалі 2020-го.
Безпілотний транспорт і «Жива машина» (1935)
В оповіданні Девіда Келлера «Жива машина» вперше згадуються самокеровані автомобілі, що дозволяють водієві відволіктись і відпочити. Сьогодні безпілотне керування широко використовується в літаках, поїздах і метро, а безпілотні технології активно розробляють гіганти на кшталт Google. Звісно, на безпілотних авто наразі не їздить кожен, але це, ймовірно, відбудеться в найближчому майбутньому.
Машинне навчання та «Фундація» (1942–1993)
Цикл романів Азімова «Фундація» розповідає про вигадану науку психоісторію, яка допомагала точно передбачати майбутнє за допомогою математичних досліджень процесів, що відбуваються в суспільстві. Сьогодні за допомогою машинного навчання на основі алгоритмів можна прогнозувати, наприклад, економічні показники банків і процеси в фінансових організаціях, поведінку покупців і позичальників. А психоісторія (історична психологія) насправді існує та досліджує емоційну природу поведінки груп і націй у минулому, сьогоденні та очікуваному майбутньому.
Перший сезон серіалу «Фундація» вийшов восени 2021 року.
Розумний дім і «Дощі випадають» (1950)
Розумний дім в оповіданні Рея Бредбері пережив ядерну війну та продовжив працювати для неіснуючих мешканців, охороняти їхній спокій і відлякувати птахів. У реальності технологія стає дедалі популярнішою і доступнішою. Деякі експерти кажуть, що вже цього десятиліття розумний дім почне передбачати бажання і потреби власника.
Бездротові навушники, соцмережі та «451 градус за Фаренгейтом» (1953)
Сучасні Bluetooth-навушники й соцмережі також передбачив Бредбері. У романі «451 градус за Фаренгейтом» він писав про мушлі — маленькі радіоприймачі, що вкладаються у вуха та відгороджують людей від навколишнього світу й живих співрозмовників. Але іноді люди все ж спілкуються один з одним — за допомогою цифрових стін, що за форматом нагадують сучасні соцмережі.
Смарт-годинник, «Дік Трейсі» (1946) і «Джетсони» (1962)
Детектив Дік Трейсі бореться зі злочинністю за допомогою технологій з 1931 року. Все почалося з коміксу, за яким пізніше створили радіосеріал, 4 телесеріали (насправді це 4 сезони одного серіалу, але назва в кожного своя) та 5 фільмів.
У 1946-му Трейсі та його колеги обзавелися двосторонніми наручними радіо, які носили як годинник. У 1964-му ці радіо були модернізовані й перетворені на двосторонні наручні телевізори. Двома роками раніше високотехнологічний годинник з дисплеєм, що показує кольорове відео, з'явився в мультсеріалі «Джетсони». За його допомогою можна було не лише дивитися відео, а й спілкуватися.
Мобільний телефон, 3D-принтер і «Зоряний шлях» (1966, 1987)
У 1966 році в «Зоряному шляху» з'явився комунікатор, який виглядав як телефон, що складається. Насправді перший телефон-розкладачка з'явився 1989-го. На 50-ті роковини комунікатора компанія The Wand Company створила сучасну репліку комунікатора з кількома фразами з серіалу в пам'яті.
У 1987-му в «Зоряному шляху» передбачили появу 3D-принтерів. Реплікатор на зорельоті «Ентерпрайз» може миттєво створювати їжу й побутові предмети із субатомних частинок. Сучасні 3D-принтери не такі швидкі, але вже друкують їжу і предмети, зокрема запчастини для техніки та навіть донорські органи, хоч і не з субатомних частинок. У 2018 році нью-йоркська організація Mattershift заявила про створення спеціальних мембран на базі вуглецевих нанотрубок, за допомогою яких, ймовірно, можна буде розділяти та з'єднувати молекули. Ці мембрани можуть дозволити створювати практично будь-які предмети й матеріали з набору молекулярних блоків.
Siri, планшети та «Космічна одіссея 2001» (1968)
«Космічна одіссея 2001» — фільм Стенлі Кубріка і роман Артура Кларка, створені за мотивами оповідання останнього «Вартовий» (1951). Ця робота познайомила нас з електронними помічниками, яким можна диктувати команди голосом. У фільмі та книзі такий помічник зі штучним інтелектом допомагав керувати космічним кораблем.
До того ж екіпажі космічних кораблів у «Космічній одіссеї 2001» читали новини, книги та могли дзвонити на Землю за допомогою планшетів Newspad і надшвидкого інтернету.
Tinder, голограми, «Втеча Логана» (1976) та «Зоряні війни» (1977)
Пристрій Circuit у «Втечі Логана» показує на великому екрані голограми людей, серед яких можна вибрати найпривабливіших. Але якщо в тіндері потрібно спочатку свайпнути вправо, потім познайомитись і тільки після цього зустрітись, то в Circuit вистачить просто торкнутися голограми людини, яка сподобалась, — і вона одразу матеріалізується поряд із вами.
Рік потому за допомогою голографічної системи повідомлень принцеса Лея просила допомоги в Обі-Вана Кенобі. У 2012-му на фестивалі Coachella виступила голограма Тупака Шакура, а в 2014-му на Billboard Music Awards — голограма Майкла Джексона.
Ховерборд і «Назад у майбутнє 2» (1989)
Про приголомшливий борд, здатний літати, шанувальники «Назад у майбутнє» мріють вже понад 30 років. Але й сучасні технології не стоять на місці. У 2015 році, коли в усьому світі святкували День Марті МакФлая, свої ховерборди представили одразу чотири компанії.
Компанія Arx Pax представила протопити Hendo Hoverboard, що використовує принцип магнітної левітації та літає до 7 хвилин без підзарядки, у 2014-му. Рік потому, наступного дня після Дня Марті МакФлая, вийшла оновлена версія, більш стійка та безпечна, зі збільшеним часом роботи від одного заряду, потужнішими двигунами та можливістю переміщуватись у різних напрямках, але менш схожа на борд із фільму. Версія 2015 року була відправлена бідерам на Kickstarter, які заплатили компанії по $10000. На сьогодні історія цього ховерборда на цьому закінчується, але на сайті представлений дизайн наступної версії. На відео — версія 2014 року.
Влітку 2015 Lexus представив свій ховерборд, що працює за принципом магнітної левітації. Конструкція складається з двох резервуарів-кріостатів з надпровідним матеріалом з температурою мінус 197 градусів та підтримується у повітрі за допомогою рідкого азоту. Надпровідники в дошці взаємодіють із магнітним полем спеціального треку, дозволяючи ховерборду ширяти над землею. Для динамічних випробувань у Барселоні було збудовано 200-метровий майданчик з трамплінами та маленьким басейном, над яким теж можна літати.
Ховерборд Hendo також може літати лише над магнітним покриттям. А бідери на Kikstarter, які отримали дошки, — насправді не приватні особи, а представники компаній, які вклалися в продукт, щоб пізніше побудувати спеціальні треки та використовувати ховерборди як атракціон.
Дві наступні компанії пішли іншим шляхом — їхні дошки літають за допомогою пропелерів. ArcaBoard від приватної космічної компанії ArcaSpace — доволі велика прямокутна платформа з 36 пропелерами, що може до 6 хвилин утримувати вагу до 200 кг на висоті близько 30 см над землею та рухатися зі швидкістю до 20 км/год. Сам ховерборд важить понад 80 кг та заряджається 6 годин. Девайс був доступний у передпродажі за $19900, але після цього жодних новин про нього більше не чути. Найімовірніше, охочих придбати його виявилося зовсім небагато.
Канадський винахідник Олександр Дуру створив Omni Hoverboard, що літає на двох квадрокоптерах протягом півтора хвилин, і потрапив до Книги рекордів Гіннеса, пролетівши 275,9 метрів над озером на висоті 5 метрів. В даний час Дуру працює над удосконаленням девайсу, який можна придбати за індивідуальним замовленням та отримати протягом 3–5 місяців.
В обох компаній вже з'явилися послідовники. Тож цілком можливо, що за кілька років ховерборди стануть досконалішими, а головне — доступними.
